- Це подія пройшло.
Нам ніколи до цього так тихо і тепло не було,
Рік оцей непомітно стороннім повз душі пройшов,
Ми на згадку про біль у долонях затиснули кулі,
І на згадку про смерть у серцях заховали любов.
Ми назавжди такі, як на фото за місяць до смерті,
Удостоєні звань, без проблем зараховані в сон,
Героїзм – це не просто від кулі дурної померти,
Героїзм – це коли ми за вас помирали разом!
Намалюйте нам день, той останній, двадцятого нуль другого,
І залиште нас там, сльози втерши руками тремтячими,
І лише наостанок усміхніться убитому другові,
Ми ж заплющимо очі, щоб не бачити, як ви заплачете…
“Намалюйте нам день”, Василь Зима
