Надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах: постраждалим з переохолодженням/відмороженням.

ПАМ’ЯТКА
для учасників освітнього процесу Чернівецького транспортного фахового коледжу «Про правила безпечної поведінки при низьких температурах та першочергові заходи щодо попередження загибелі людей у зимовий період»
Переохолодження – загальний стан людини, коли на всю поверхню тіла впливає холод, а температура тіла при цьому падає нижче 35°C.
Розрізняють місцеве і загальне переохолодження. При місцевому переохолодженні частіше пошкоджуються відкриті ділянки тіла – обличчя, ніс, вуха, пальці рук тощо. Шкіра на обморожених ділянках тіла спочатку біліє, втрачає чутливість. Невралгію лицьового нерва ризикують отримати ті, хто не одягає взимку шапку.
При охолодженні всього організму наступає загальне замерзання. У холодну погоду воно найбільш небезпечне для немовлят, людей похилого віку, людей із серцево-судинними недугами, захворюваннями щитоподібної залози, недостатньою вагою, знесилених дієтами, хронічними недугами, алкогольним сп’янінням, постійним перебуванням на морозі.
Відмороження – ушкодження тканин організму з розвитком місцевих та системних змін під дією холоду.
При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:
– I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;
– II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;
– III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;
– IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.
Алгоритм дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого та тільки за її відсутності перейти до наступного кроку;
2) припинити дію низької температури на постраждалого;
3) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
4) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
5) якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:
– усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;
– зняти з постраждалого холодний, вологий одяг;
– якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;
6) якщо у постраждалого ознаки відмороження:
– усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;
– обережно, без зусиль зняти з постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;
– накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов’язки, без здійснення додаткового тиску на тканини;
– за необхідності знерухомити уражені кінцівки;
– якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;
– не масажувати і не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла;
– не пошкоджувати наявні на місці обмороження міхурі;
7) накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
10) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.
7. Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, слід перейти до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу або Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2022 року № 441. Протягом проведення серцево-легеневої реанімації рекомендовано проводити зігрівання постраждалого, якщо це можливо.
Рекомендації щодо правил поведінки у холодну пору року:
– одягайтеся тепло та багатошарово: одягніть на себе кілька тонких кофт замість однієї теплої. Так ви не спітнієте. При мінусовій температурі повітря це дуже небезпечно. Якщо стане жарко, завжди можна зняти одну з кофт. «Правильний» зимовий одяг складається із трьох шарів: білизна (спідня білизна, колготки, термобілизна), середній шар (светр, кофта тощо), верхній одяг (куртка, штани, шарф, шапка, рукавички). Обирайте взуття з товстою підошвою;
– захищайте відкриті ділянки шкіри: вдягайте рукавички, а ніс та вуха захищайте шапкою, шарфом, піднятим коміром;
– уникайте тісного одягу та взуття, щоб зберегти тепло і уникнути обмороження;
– поїжте перед виходом на вулицю, бажано щось висококалорійне;
– пийте достатньо рідини. Якщо ви плануєте довгу прогулянку, візьміть з собою термос із чаєм;
– заходьте кожну годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці;
– зробіть прості вправи для рук або ніг, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг;
– не перевтомлюйтесь. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню;
– відмовтесь від алкоголю та куріння. Спиртні напої розширюють судини на поверхні тіла, що призводить до швидких втрат тепла. А це заважає судинам оберігати від тепловтрат внутрішні органи. Нікотин також не найкращий помічник у боротьбі з холодом через свій згубний вплив на стінки судин;
– не торкайтесь металу та відмовтесь від металевих прикрас. Ви ризикуєте обморозити шкіру у місці контакту.
– якщо ви плануєте довгу поїздку або прогулянку, слідкуйте, щоб ваш телефон був заряджений, а автомобіль заправлений.
УВАГА! Пам’ятайте, що ризик холоду має такі наслідки:
– негативний вплив на дрібні кровоносні судини кінцівок, тому першими замерзають пальці рук та ніг;
– замерзають також вуха та ніс – вони найменше захищені через те, що в них тонкий жировий прошарок.
